ТЕМА 6: ПРИЙНЯТТЯ УПРАВЛІНСЬКИХ РІШЕНЬ В МІЖНАРОДНОМУ МЕНЕДЖМЕНТІ:

Міжнародний менеджмент: Навчальний посібник

Автор: | Год издания: 1996 | Издатель: Київ: КНЕУ | Количество страниц: 78

6.1. Особливості прийняття рішень в міжнародному менеджменті
6.2. Політичні ризики в прийнятті управлінських рішень

 

6.1. Особливості прийняття рішень в міжнародному менеджменті

Ключова проблема прийняття рішень в міжнародних корпораціях - співвідношення між централізацією і децентралізацією. При централізації рішення приймаються на вищому рівні, що забезпечує їх високу якість. При децентралізації прийняття рішень делегується вниз оперативному персоналу, що забезпечує їх гнучкість і своєчасність.

Сфери міжнародного менеджменту, в яких приймаються переважно централізовані рішення

• Маркетингова міжнародна політика

• Фінансові справи

• Використання персоналу експатріантів

• Рішення щодо виробничих потужностей

Взаємозв’язок стратегій, структур і прийняття рішень з результативністю управління міжнародною компанією

Мал. 6.1. Взаємозв’язок стратегій, структур і прийняття рішень з результативністю управління міжнародною компанією

Таблиця 6.1.

Фактори, що впливають на рівень централізації чи децентралізації рішень у міжнародних операціях

№№

 

 

Фактори

 

Централізація

 

Де централі­зація

 

1.

 

Обсяг операції

 

Великий

 

Малий

 

2.

 

Обсяг капіталовкладень

 

Великий

 

Малий

 

3.

 

Відносне значення для MNC

 

Важливе

 

Неважливе

 

4.

 

Конкурентне середовище

 

Сильне

 

Стабільне

 

5.

 

 

Взаємозв’язок між обсягами і

затратами

 

 

Сильний

 

 

Слабкий

 

6.

 

Рівень технологій

 

Високий

 

Звичайний

 

7.

 

 

Надання значення товарному знаку,

патентним правам і ін.

 

 

Велике

 

 

Мале

 

8.

 

Рівень продуктової диверсифікації

 

Низький

 

Високий

 

9.

 

Однорідність продуктових ліній

 

Однорідні

 

Різнорідні

 

10.

 

 

Географічна відстань між домашнім

офісом і зарубіжним відділенням

 

 

Мала

 

 

Велика

 

11.

 

 

Рівень залежності між окремими

частинами

 

 

Висока

 

 

Низька

 

12.

 

 

Рівень компетенції менеджерів в

країні - господаря

 

Менш

високий

 

Більш

високий

 

13.

 

Досвід у міжнародному бізнесі

 

Значний

 

Малий

 

Джерело: Адаптовано Hodgetts R., Lufthans F. International Management. -N-Y.,McGwaw-Hill

 

Порівняльні приклади прийняття рішень в різних країнах

а) США - Переважно централізоване прийняття рішень у сфері зовнішньо-економічних операцій.

Фактор:

• Необхідність контролю за розвитком світових стратегій.

б) Японія - Прийняття рішень шляхом консенсусу із попередніми ретельними консультаціями, а також поєднання централізованого і децентралізованого підходів до прийняття рішень

Фактори:

• Вищий менеджмент має велику владу, яка піддається перевірці з боку нижніх менеджерів

• Нижні менеджери мають повноваження щодо огляду, аналізу, критики рекомендованих варіантів дій.

в) Великобританія - більшість організацій є дуже децентралізовані. Фактори:

• Менеджери вищого рівня (uper - level) не розуміються в технічних деталях бізнесу і передають право прийняття рішень вниз

• Найвищі менеджери (top - level) також залежать від середніх менеджерів в керівництві безпосереднім процесом прийняття рішення

г) Франція - використовуються різні підходи. Однак останнім часом

тенденція до централізації

Фактор:

• Вищі менеджери, що є випускниками престижних навчальних закладів не мають належної довіри до середніх менеджерів.

д) Німеччина - переважно централізація, автократія, ієрархія. Фактори:

• Специфічна правова система (Codetermination) потребує обговорення варіантів рішень робітниками і їх менеджерами

• Менеджери приділяють продуктивності, якості продукції і послуг більшу увагу ніж керівництву підлеглими

• Менеджерська освіта має переважно технічну орієнтацію

е) Скандинавські країни - децентралізація і участь

Фактори:

• Правова система подібна німецькій (Codetermination)

• Головна увага менеджерів - якість трудового життя.

• Важливість індивідуальності в організації

6.2. Політичні ризики в прийнятті управлінських рішень

Стосовно міжнародного менеджменту політичний ризик являє собою ймовірність того, що ділові іноземні інвестиції стануть предметом тиску і ущільнення з боку урядової політики країни - господаря.

Управління політичними ризиками грунтується на врахуванні дії трьох груп факторів.

а) Категорії політичного ризику:

• Трансферні ризики

• Операційні ризики

• Ризик втрати контролю власності

 Тримірна мережа для оцінки політичних ризиків

Мал. 6.2. Тримірна мережа для оцінки політичних ризиків

 

б) Загальної природи інвестиції

• Конгломеративні інвестиції

• Вертикальні інвестиції

• Горизонтальні інвестиції

в) Спеціальної природи інвестиції(сектори економічної діяльності)

 

Таблиця 6.2.

Критерії кількісної оцінки політичних ризиків

№№

Критерії

 

 

Оцінки

 

мін.

 

макс.

 

Політичне і економічне середовище

 

 

 

1.

 

Стабільність політичної системи

 

3

 

14

 

2.

 

Загрожуючі внутрішні конфлікти

 

0

 

14

 

3.

 

Загрози стабільності зовнішнього походження

 

0

 

12

 

4.

 

Ступінь контролю економічної системи

 

5

 

9

 

5.

 

Надійність країни як торговельного партнера

 

4

 

12

 

6.

 

Конституційні гарантії

 

2

 

12

 

7.

 

Ефективність державної адміністрації

 

3

 

12

 

8.

 

Трудові відносини і соціальні позиції

 

3

 

15

 

Внутрішні економічні умови

 

 

 

9.

 

Кількість населення

 

4

 

8

10.

 

Дохід на капітал

 

2

 

10

 

11.

 

Економічне зростання протягом останніх п’яти років

 

2

 

7

 

12.

 

Перспективи росту протягом наступних трьох років

 

3

 

10

 

13.

 

Інфляція в попередні два роки

 

2

 

10

 

14.

 

Доступність іноземців до внутрішнього ринку капіталів

 

3

 

7

 

15.

 

 

Наявність висококваліфікованої робочої сили в даній

місцевості

 

 

2

 

 

8

 

16.

 

Можливість залучення персоналу до роботи в іноземних

країнах

 

2

 

8

 

17.

 

Наявність енергетичних ресурсів

 

2

 

14

 

18.

 

 

Законодавчі вимоги щодо збереження навколишнього

оточення

 

4

 

8

 

19.

 

Транспортні системи і комунікації

 

 

 

 

 

Зовнішні економічні відносини

 

 

 

20.

 

Обмеження оподаткування імпорту

 

2

 

10

 

21.

 

Обмеження оподаткування експорту

 

2

 

10

 

22.

 

Обмеження оподаткування іноземних інвестицій в країні

 

3

 

9

 

23.

 

Свобода заснування чи встановлення зобов’язань в партнерстві

 

3

 

9

 

24.

 

Правовий захист торгової марки і продукції

 

3

 

9

 

25.

 

Обмеження оподаткування грошових операцій

 

2

 

8

 

26.

 

 

Ревалоризація проти німецької марки протягом

останніх п’яти років

 

2

 

7

 

27.

 

Розвиток платіжного балансу

 

2

 

9

 

28.

 

 

Виснаження через використання закордонних кредитів

та імпорт енергоносіїв

 

3

 

14

 

29.

 

Міжнародне фінансове становище

 

3

 

8

 

30.

 

Обмеження оподаткування обміну місцевої валюти на іноземну

 

2

 

8

 

Джерело: Dicth E., Koglmayr H. Country Risk Ratings. - Management international Review, 1986, vol. 26, no 4, p.6.

 

Міжнародні ділові переговори (процес)

• Планування

• Налагодження міжнародних відносин

• Обмін цільовою інформацією

• Переконання

• Згода

Переговорна тактика

• Місце переговорів

• Часові обмеження

• Відносини "продавець-покупець"

Переговорна поведінка

• Використання експериментальної поведінки

• Обіцянки, погрози і інші типи поведінки

• Невербальна поведінка

• Використання брудних прийомів