3.12. Використання в економічному аналізі способів пропорційного ділення, часткової участі та інтегрального способу

Економічний аналіз: Навч. посібник

Автор: | Год издания: 2003 | Издатель: Київ: КНЕУ | Количество страниц: 556

Елімінування як спосіб факторного аналізу має суттєвий недолік, оскільки, користуючись ним, доводиться виходити з того, що фактори змінюються незалежно один від одного. Насправді вони змінюються одночасно, у взаємному зв’язку, і від цього взаємозв’язку отримується додатковий приріст результативного показника, який за використання способів елімінування приєднується до одного з факторів, як правило, до останнього. Отже, величина впливу факторів на зміну результативного показника змінюється залежно від місця, на яке поставлений той чи інший фактор в аналітичній моделі.

Розглянемо це на прикладі табл. 3.7. Згідно з наведеними в ній даними, кількість верстатів на підприємстві збільшилася на 12,5%, виробіток за одну годину збільшився також на 12,5%, водночас кількість відпрацьованих годин одним верстатом зменшилась на 27,27%. Це означає, що 5,68% [–7,95 – (+12,5) – – (–27,27) – (+12,5)], або 56000 грн товарної продукції становить зменшення випуску продукції від взаємозв’язку трьох факторів.

Коли ми підрахуємо умовний рівень випуску товарної продукції, виходячи з фактичної кількості верстато-годин, відпрацьованих усіма верстатами, та планового годинного виробітку одного верстата, то весь додатковий приріст від взаємодії двох факторів доведеться віднести на якісний фактор — зміну годинного виробітку верстата:

= 8800 • 80 = 704 000;

= 7200 • 80 = 576 000;

= 7200 • 90 = 648 000.

Звідси:

= 576 000 – 704 000 = –128 000;

= 648 000 – 576 000 = +72 000.

Проте коли для розрахунку умовного показника товарної продукції спочатку взяти заплановану кількість верстато-годин, відпрацьованих всіма верстатами, та фактичний виробіток верстата за одну годину, то весь додатковий приріст товарної продукції буде віднесено на кількісний фактор, який ми змінюємо в другу чергу:

= 8800 • 80 = 704 000;

= 8800 • 90 = 792 000;

= 7200 • 90 = 648 000.

Звідси:

= 648 000 – 792 000 = –144 000;

= 792 000 – 704 000 = +88 000.

Щоб позбутися цього недоліку, вдаються до інтегрального способу. Використання цього способу уможливлює отримання точніших результатів розрахунку впливу факторів проти способів ланцюгових підстановок, абсолютних та відносних різниць, та уникнення неоднозначної оцінки впливу факторів, бо в цьому разі результати не залежать від місця факторів у моделі, а додатковий приріст результативного показника, який отримано від взаємодії факторів, розподіляється між ними пропорційно ізольованому їхньому впливу на результативний показник.

На перший погляд може здаватися, що для розподілу додаткового приросту достатньо взяти його половину або ту частину, яка відповідає кількості факторів. Але часто це зробити складно, тому що фактори можуть діяти в різних напрямках. Тому в інтегральному методі користуються певними формулами. Наведемо основні з них для різних моделей:

.

У нашому прикладі (табл. 3.7) розрахунок проводиться в такий спосіб:

,

.

Загальний вплив обох факторів [– 56000].

Для трифакторних моделей використовується такий алгоритм розрахунку:

;

У нашому прикладі вплив факторів розраховуватиметься за такою формулою:

ТП = К • Г • П.

Відтак зміна товарної продукції за рахунок зміни кількості верстатів дорівнюватиме:

зміна товарної продукції за рахунок зміни кількості верстатів

Зміна товарної продукції за рахунок зміни кількості годин, відпрацьованих одним верстатом, дорівнюватиме:

 Зміна товарної продукції за рахунок зміни кількості годин, відпрацьованих одним верстатом

Зміна товарної продукції за рахунок зміни годинного виробітку становитиме:

 Зміна товарної продукції за рахунок зміни годинного виробітку

Загальний вплив трьох факторів [– 56 000].

Іноді для визначення впливу факторів на приріст результативного показника може бути використаний спосіб пропорційногоділення. Це стосується тих випадків, коли ми маємо справу з адитивними моделями типу Y=X1+X2 та змішаними типу

.

Розрахунок проводиться в такий спосіб:

Наприклад, рівень рентабельності капіталу знизився на 10% у зв’язку зі збільшенням капіталу підприємства на 1,5 млн грн. При цьому вартість основного капіталу зросла на 2,5 млн грн, а оборотного — зменшилась на 1,0 млн грн. Отже, за рахунок першого фактора рівень рентабельності знизився, а за рахунок другого — підвищився:

Для розв’язання такого типу задач можна використати також спосіб часткової участі. При цьому вплив кожного фактора на результативний показник розраховується пропорційно його частці у відхиленні за цим показником, тобто розподіл зміни результативного показника між факторами проводиться за правилами пропорційного розподілу. Для цього спочатку визначається частка кожного фактора в загальній сумі приросту факторів, яку потім помножують на загальний приріст результативного показника:

У нашому прикладі розрахунки впливу факторів на зміну обсягу товарної продукції проводять так:

розрахунки впливу факторів на зміну обсягу товарної продукції

розрахунки впливу факторів на зміну обсягу товарної продукції

Усього: – 56 000.

Розглянуті вище технічні засоби економічного аналізу забезпечують можливість досліджувати будь-які показники діяльності підприємства окремо або в комплексі (у системному порядку). Однак навіть під час аналізу окремих показників роботи (не кажучи вже про комплексний аналіз) дуже рідко користуються тільки одним із розглянутих технічних прийомів. Для досягнення кінцевої мети аналізу, як правило, необхідно застосувати комбінацію різних прийомів. Проте механічне застосування технічних прийомів аналізу без знання основ бухгалтерського обліку, статистики, мікро- та макроекономіки, фінансів, менеджменту, маркетингу може призвести до формалізації аналізу, позбавлення його економічного змісту.

Питання для самоперевірки

1. Що розуміють під методом економічного аналізу? Які його основні риси та характерні особливості?

2. У чому полягає суть системного підходу і як він виявляється в економічному аналізі?

3. У чому полягає суть якісних (абстрактно-логічних) та кількісних прийомів економічного аналізу?

4. Які основні абстрактно-логічні прийоми застосовуються в економічному аналізі?

5. Суть прийому «порівняння». Яких умов порівнянності показників необхідно дотримуватись, користуючись прийомом «порівняння»?

6. Суть, значення та сфера використання евристичних прийомів дослідження.

7. У чому полягає сутність прийомів «мозкового штурму» та «експертних оцінок»?

8. Що таке середні та відносні величини, їх види та особливості використання в економічному аналізі?

9. Що таке ряди динаміки? Які показники використовуються для аналізу рядів динаміки? Методика їх розрахунку.

10. Значення та роль графічного способу дослідження в економічному аналізі. Які види діаграм та графіків найчастіше використовуються в економічному аналізі?

11. Які види групувань використовуються в економічному аналізі? Яка методика побудови аналітичного групування?

12. У чому полягає суть балансового способу та сфера його застосування в економічному аналізі?

13. Що таке «елімінування»? Які прийоми відносять до прийомів елімінування?

14. У чому полягає суть та значення способу ланцюгових підстановок? Алгоритми розрахунку цим способом впливу факторів у різних типах моделей.

15. У чому полягає суть та значення способу абсолютних різниць? Яка техніка використання даного способу?

16. У чому полягає суть і значення способу відносних різниць? Яка техніка використання даного способу?

17. У чому полягає суть індексного способу? Яка техніка використання даного способу?

18. Суть інтегрального способу. Для аналізу яких факторних моделей його використовують? Техніка використання цього способу.

19. Суть способу пропорційного ділення. Для аналізу яких факторних моделей ним користуються? Техніка його використання.

20. Суть способу частков?ї участі. Для аналізу яких факторних моделей його використовують? Техніка його використання.