6.4. Програми управління продуктивністю праці

Економіка праці: Навч. посібник

Автор: | Год издания: 2003 | Издатель: Київ: КНЕУ | Количество страниц: 300

Сутністю управління продуктивністю праці є створення умов для її зростання. Водночас підвищення продуктивності являє собою процес змін в економіці. Тому для підвищення продуктивності необхідно управляти змінами, тобто генерувати, мотивувати, стимулювати їх. При цьому важливим є планування і координування масштабів та інтенсивності змін у всіх основних організаційних елементах, включаючи зайнятість, структуру кадрів, кваліфікацію і освіту, технологію і устаткування, продукцію і ринки збуту. Ці зміни повинні сприяти як зростанню продуктивності, так і підвищенню ефективності діяльності організацій. Орієнтація на досягнення найвищих кінцевих результатів є найбільш оптимальним стилем створення системи управління продуктивністю й оперування нею.
Основними функціями управління продуктивністю є визначення цілей, організація програми управління продуктивністю праці.

В умовах ринкової економіки все більшого значення набувають розроблення й упровадження програм управління продуктивністю праці.

Успішна реалізація довгострокових програм управління значною мірою обумовлена якістю процесу планування на ранніх стадіях розроблення програм.

Цілями програми є:

  • ефективне використання людських ресурсів;
  • мінімізація втрат виробництва;
  • створення ефективної системи вимірювання продуктивності праці, тобто визначення межі і показників цілей цієї системи.

Кожен підхід щодо підвищення продуктивності праці охоплює:

  • організаційні форми підвищення продуктивності праці;
  • сфери підвищення продуктивності праці;
  • засоби і методи підвищення продуктивності праці.

Структурними елементами процесу підвищення продуктивності праці є:

  • оцінювання й аналіз організаційної системи, для якої розробляється програма. При цьому необхідно визначити внутрішні можливості організації. Виявити слабкі і сильні сторони організації, ураховуючи передбачувані зміни ринкового середовища;
  • оцінювання зовнішніх умов діяльності організаційної системи, які можуть вплинути на проектування і розроблення програми;
  • стратегічне планування. На цьому етапі забезпечується узгодження цілей, завдань управління продуктивністю праці на період 3—5 років. Доцільно виділити першочергові завдання, важливі для подальшого розвитку організації;
  • розроблення критеріїв результативності програми. Необхідно визначити конкретні вимірники, критерії, нормативи, за якими необхідно оцінювати заходи щодо управління продуктивністю;
  • виявлення й аналіз резервів підвищення продуктивності праці. Визначення всіх матеріальних і організаційних засобів розвитку організації;
  • розроблення проекту, що передбачає послідовність виконання робіт, оцінювання витрат, функції виконавців, питання управління проектом, аналіз витрат і вигід;
  • розроблення планових заходів щодо подальшого підвищення продуктивності праці;
  • розроблення ефективної системи матеріального стимулювання досягнення запланованих показників продуктивності праці;
  • зведення всіх результатів планування в єдиний загальний план;
  • залучення відповідних працівників щодо конкретних заходів упровадження;
  • контроль за реалізацією заходів і регулювання їх виконання.

Контрольні запитання та завдання

1.Що являють собою фактори продуктивності?

2.Яка існує класифікація факторів продуктивності і продуктивності праці?

3.Як впливає науково-технічний прогрес на підвищення продуктивності праці?

4.Які показники технічної озброєності праці? Як обчислюють ці показники?

5.Розкрийте організаційно-економічні й соціально-психологічні фактори продуктивності праці.

6.Що таке резерви продуктивності праці?

7.Яка класифікація резервів підвищення продуктивності праці?

8.Як оцінюється вплив резервів на підвищення продуктивності праці?

9.Що являють собою програми управління продуктивністю праці?