6.4. Контроль за виконанням фінансових планів

Банківський менеджмент: Навчальний посібник

Автора: , | Год издания: 2002 | Издатель: Київ: Знання-Прес | Количество страниц: 438

Сформована і затверджена фінансова модель і бюджет банку відображають показники, яких необхідно досягти. Однак у процесі банківської діяльності можуть виникати відхилення, тобто розбіжності між запланованими і фактичними показниками. Для вчасного виявлення відхилень і відповідного реагування періодично проводиться контроль.

Контроль за виконанням фінансових планів, або бюджетний контроль, — це процес зіставлення фактичних результатів із плановими, аналіз відхилень і внесення необхідних корективів.

Слід зауважити, що завдання бюджетного контролю — звернути увагу менеджерів лише на суттєві відхилення, які потребують детального аналізу. Абстрагування фахівців фінансових служб від незначних поточних недоліків і концентрація уваги на стратегічно важливих напрямах забезпечує максимально ефективне управління при відхиленнях.

Тобто, управління при відхиленнях — це принцип управління, за якого менеджер концентрує увагу тільки на суттєвих відхиленнях від плану і не звертає уваги на показники, що виконуються задовільно.

Контроль за виконанням фінансової моделі і бюджету, а також управління при відхиленнях здійснюються за допомогою звітів про виконання, які складаються планово-аналітичним підрозділом і надаються менеджеру, відповідальному за прийняття відповідних рішень.

Звіт про виконання — це звіт, у якому дається порівняння запланованих і фактичних показників та розрахунок відхилень з поясненням їх причин. Цей звіт складається звичайно щомісяця.

Відхилення, відображені у звіті про виконання (фінансової моделі, бюджету тощо), можуть бути сприятливі (позитивні) або несприятливі (негативні).

Сприятливими (позитивними) є відхилення, за яких фактичний дохід перевищує запланований, а фактичні витрати менші від бюджетних.

Несприятливими (негативними) є відхилення, за яких фактичний дохід менший від запланованого або фактичні витрати більші від бюджетних.

Реакція менеджера на відхилення залежить від величини відхилень та їх причин. Якщо відхилення несуттєві, то менеджер може їх ігнорувати, тобто не вивчати причини їх появи. Значні відхилення потребують детального вивчення за допомогою додаткової інформації. Залежно від причин виникнення відхилення поділяються на дві групи:

• відхилення, що виникли внаслідок планування;

• відхилення, що з´явилися як результат діяльності.

Перші пов´язані з помилками і прорахунками у процесі складання прогнозів, визначення функцій доходів і витрат тощо. Другі є результатом діяльності персоналу або певних дій.

У випадку наявності значних відхилень, залежно від їх причин, можливі два альтернативних рішення:

1) коригування або перегляд фінансових планів, якщо результати контролю свідчать про те, що подальше виконання їх у такому вигляді недоцільне;

2) внесення відповідних корективів у дії для досягнення запланованих цілей.

Таким чином, звіт про виконання забезпечує зворотний зв´язок, звертаючи увагу менеджера на суттєві відхилення від очікуваних результатів, що у свою чергу дає можливість здійснювати управління при відхиленнях.

Втім, не завжди суттєве відхилення за певною статтею бюджету можливо трактувати як однозначно негативне або позитивне: природна складність організації руху грошових потоків усередині банку обумовлює наявність заплутаного механізму взаємозв´язків і взаємообумовленостей між кількісними та якісними характеристиками тих чи інших аспектів банківської діяльності. Так, скажімо, суттєве перевищення ліміту на витрати для виготовлення рекламно-сувенірної продукції може виявитися просто неминучим через оголошену банком кампанію підвищених відсоткових ставок для населення, яка в свою чергу була викликана незадовільним рівнем нарощення ресурсної бази за рахунок залучення коштів корпоративних клієнтів внаслідок надмірної економії на підготовку висококваліфікованих менеджерів-консультантів. Виходом із такої ситуації може стати впровадження однієї з найпрогресивніших технологій сучасного банківського менедж­менту — концепції контроллінгу. Ця концепція передбачає створення єдиної комплексної аналітичної системи, яка б охоплювала всі процеси, що мають місце всередині управлінського контуру банку, поєднуючи в собі основні функції фінансового менеджменту — планування, облік, аналіз і контроль. Поєднання, наприклад, таких функцій як аналіз і контроль дозволить уникнути згаданих вище проблем із взаємним впливом різних статей бюджету, оскільки такий розвиток ситуації має бути передбачений І змодельований заздалегідь, не чекаючи появи відхилень. Тоді як звичайний фінансовий контроль і аналіз дозволять лише виявити відхилення, а потім аналізувати причини його появи.